конверзаці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | конверзаці́йний | конверзаці́йна | конверзаці́йне | конверзаці́йні |
родовий | конверзаці́йного | конверзаці́йної | конверзаці́йного | конверзаці́йних |
давальний | конверзаці́йному | конверзаці́йній | конверзаці́йному | конверзаці́йним |
знахідний | конверзаці́йний | конверзаці́йну | конверзаці́йне | конверзаці́йні |
орудний | конверзаці́йним | конверзаці́йною | конверзаці́йним | конверзаці́йними |
місцевий | на/у конверзаці́йному, конверзаці́йнім | на/у конверзаці́йній | на/у конверзаці́йному, конверзаці́йнім | на/у конверзаці́йних |