| конволю́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | конволю́тний | конволю́тна | конволю́тне | конволю́тні |
| родовий | конволю́тного | конволю́тної | конволю́тного | конволю́тних |
| давальний | конволю́тному | конволю́тній | конволю́тному | конволю́тним |
| знахідний | конволю́тний, конволю́тного | конволю́тну | конволю́тне | конволю́тні, конволю́тних |
| орудний | конволю́тним | конволю́тною | конволю́тним | конволю́тними |
| місцевий | на/у конволю́тному, конволю́тнім | на/у конволю́тній | на/у конволю́тному, конволю́тнім | на/у конволю́тних |