кондиці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кондиці́йний | кондиці́йна | кондиці́йне | кондиці́йні |
родовий | кондиці́йного | кондиці́йної | кондиці́йного | кондиці́йних |
давальний | кондиці́йному | кондиці́йній | кондиці́йному | кондиці́йним |
знахідний | кондиці́йний | кондиці́йну | кондиці́йне | кондиці́йні |
орудний | кондиці́йним | кондиці́йною | кондиці́йним | кондиці́йними |
місцевий | на/у кондиці́йному, кондиці́йнім | на/у кондиці́йній | на/у кондиці́йному, кондиці́йнім | на/у кондиці́йних |