| кондуї́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кондуї́тний | кондуї́тна | кондуї́тне | кондуї́тні |
| родовий | кондуї́тного | кондуї́тної | кондуї́тного | кондуї́тних |
| давальний | кондуї́тному | кондуї́тній | кондуї́тному | кондуї́тним |
| знахідний | кондуї́тний | кондуї́тну | кондуї́тне | кондуї́тні |
| орудний | кондуї́тним | кондуї́тною | кондуї́тним | кондуї́тними |
| місцевий | на/у кондуї́тному, кондуї́тнім | на/у кондуї́тній | на/у кондуї́тному, кондуї́тнім | на/у кондуї́тних |
| [рідко] | ||||