| кондуї́товий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кондуї́товий | кондуї́това | кондуї́тове | кондуї́тові |
| родовий | кондуї́тового | кондуї́тової | кондуї́тового | кондуї́тових |
| давальний | кондуї́товому | кондуї́товій | кондуї́товому | кондуї́товим |
| знахідний | кондуї́товий | кондуї́тову | кондуї́тове | кондуї́тові |
| орудний | кондуї́товим | кондуї́товою | кондуї́товим | кондуї́товими |
| місцевий | на/у кондуї́товому, кондуї́товім | на/у кондуї́товій | на/у кондуї́товому, кондуї́товім | на/у кондуї́тових |
| [арх.] | ||||