| конклюде́нтний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | конклюде́нтний | конклюде́нтна | конклюде́нтне | конклюде́нтні |
| родовий | конклюде́нтного | конклюде́нтної | конклюде́нтного | конклюде́нтних |
| давальний | конклюде́нтному | конклюде́нтній | конклюде́нтному | конклюде́нтним |
| знахідний | конклюде́нтний | конклюде́нтну | конклюде́нтне | конклюде́нтні |
| орудний | конклюде́нтним | конклюде́нтною | конклюде́нтним | конклюде́нтними |
| місцевий | на/у конклюде́нтному, конклюде́нтнім | на/у конклюде́нтній | на/у конклюде́нтному, конклюде́нтнім | на/у конклюде́нтних |