конкре́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | конкре́тний | конкре́тна | конкре́тне | конкре́тні |
родовий | конкре́тного | конкре́тної | конкре́тного | конкре́тних |
давальний | конкре́тному | конкре́тній | конкре́тному | конкре́тним |
знахідний | конкре́тний, конкре́тного | конкре́тну | конкре́тне | конкре́тні, конкре́тних |
орудний | конкре́тним | конкре́тною | конкре́тним | конкре́тними |
місцевий | на/у конкре́тному, конкре́тнім | на/у конкре́тній | на/у конкре́тному, конкре́тнім | на/у конкре́тних |