конкре́тно-істори́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | конкре́тно-істори́чний | конкре́тно-істори́чна | конкре́тно-істори́чне | конкре́тно-істори́чні |
родовий | конкре́тно-істори́чного | конкре́тно-істори́чної | конкре́тно-істори́чного | конкре́тно-істори́чних |
давальний | конкре́тно-істори́чному | конкре́тно-істори́чній | конкре́тно-істори́чному | конкре́тно-істори́чним |
знахідний | конкре́тно-істори́чний, конкре́тно-істори́чного | конкре́тно-істори́чну | конкре́тно-істори́чне | конкре́тно-істори́чні, конкре́тно-істори́чних |
орудний | конкре́тно-істори́чним | конкре́тно-істори́чною | конкре́тно-істори́чним | конкре́тно-істори́чними |
місцевий | на/у конкре́тно-істори́чному, конкре́тно-істори́чнім | на/у конкре́тно-істори́чній | на/у конкре́тно-істори́чному, конкре́тно-істори́чнім | на/у конкре́тно-істори́чних |