ко́нкурсний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ко́нкурсний | ко́нкурсна | ко́нкурсне | ко́нкурсні |
родовий | ко́нкурсного | ко́нкурсної | ко́нкурсного | ко́нкурсних |
давальний | ко́нкурсному | ко́нкурсній | ко́нкурсному | ко́нкурсним |
знахідний | ко́нкурсний | ко́нкурсну | ко́нкурсне | ко́нкурсні |
орудний | ко́нкурсним | ко́нкурсною | ко́нкурсним | ко́нкурсними |
місцевий | на/у ко́нкурсному, ко́нкурснім | на/у ко́нкурсній | на/у ко́нкурсному, ко́нкурснім | на/у ко́нкурсних |