| конкуру́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | конкуру́ючий | конкуру́юча | конкуру́юче | конкуру́ючі |
| родовий | конкуру́ючого | конкуру́ючої | конкуру́ючого | конкуру́ючих |
| давальний | конкуру́ючому | конкуру́ючій | конкуру́ючому | конкуру́ючим |
| знахідний | конкуру́ючого, конкуру́ючий | конкуру́ючу | конкуру́юче | конкуру́ючих, конкуру́ючі |
| орудний | конкуру́ючим | конкуру́ючою | конкуру́ючим | конкуру́ючими |
| місцевий | на/у конкуру́ючому, конкуру́ючім | на/у конкуру́ючій | на/у конкуру́ючому, конкуру́ючім | на/у конкуру́ючих |