кононі́вський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кононі́вський | кононі́вська | кононі́вське | кононі́вські |
родовий | кононі́вського | кононі́вської | кононі́вського | кононі́вських |
давальний | кононі́вському | кононі́вській | кононі́вському | кононі́вським |
знахідний | кононі́вський, кононі́вського | кононі́вську | кононі́вське | кононі́вські, кононі́вських |
орудний | кононі́вським | кононі́вською | кононі́вським | кононі́вськими |
місцевий | на/у кононі́вському, кононі́вськім | на/у кононі́вській | на/у кононі́вському, кононі́вськім | на/у кононі́вських |