| конопля́стий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | конопля́стий | конопля́ста | конопля́сте | конопля́сті |
| родовий | конопля́стого | конопля́стої | конопля́стого | конопля́стих |
| давальний | конопля́стому | конопля́стій | конопля́стому | конопля́стим |
| знахідний | конопля́стий, конопля́стого | конопля́сту | конопля́сте | конопля́сті, конопля́стих |
| орудний | конопля́стим | конопля́стою | конопля́стим | конопля́стими |
| місцевий | на/у конопля́стому, конопля́стім | на/у конопля́стій | на/у конопля́стому, конопля́стім | на/у конопля́стих |
| [розм.] | ||||