| коносаме́нт – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | коносаме́нт | коносаме́нти |
| родовий | коносаме́нта | коносаме́нтів |
| давальний | коносаме́нту, коносаме́нтові | коносаме́нтам |
| знахідний | коносаме́нт | коносаме́нти |
| орудний | коносаме́нтом | коносаме́нтами |
| місцевий | на/у коносаме́нті | на/у коносаме́нтах |
| кличний | коносаме́нте* | коносаме́нти* |