| конотати́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | конотати́вний | конотати́вна | конотати́вне | конотати́вні |
| родовий | конотати́вного | конотати́вної | конотати́вного | конотати́вних |
| давальний | конотати́вному | конотати́вній | конотати́вному | конотати́вним |
| знахідний | конотати́вний | конотати́вну | конотати́вне | конотати́вні |
| орудний | конотати́вним | конотати́вною | конотати́вним | конотати́вними |
| місцевий | на/у конотати́вному, конотати́внім | на/у конотати́вній | на/у конотати́вному, конотати́внім | на/у конотати́вних |