| консигнаці́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | консигнаці́йний | консигнаці́йна | консигнаці́йне | консигнаці́йні |
| родовий | консигнаці́йного | консигнаці́йної | консигнаці́йного | консигнаці́йних |
| давальний | консигнаці́йному | консигнаці́йній | консигнаці́йному | консигнаці́йним |
| знахідний | консигнаці́йний | консигнаці́йну | консигнаці́йне | консигнаці́йні |
| орудний | консигнаці́йним | консигнаці́йною | консигнаці́йним | консигнаці́йними |
| місцевий | на/у консигнаці́йному, консигнаці́йнім | на/у консигнаці́йній | на/у консигнаці́йному, консигнаці́йнім | на/у консигнаці́йних |