консолідува́тися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | консолідува́тися, консолідува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | консоліду́ймося, консоліду́ймось | |
2 особа | консоліду́йся, консоліду́йсь | консоліду́йтеся, консоліду́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | консолідува́тимуся, консолідува́тимусь | консолідува́тимемося, консолідува́тимемось, консолідува́тимемся |
2 особа | консолідува́тимешся | консолідува́тиметеся, консолідува́тиметесь |
3 особа | консолідува́тиметься | консолідува́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | консоліду́юся, консоліду́юсь | консоліду́ємося, консоліду́ємось, консоліду́ємся |
2 особа | консоліду́єшся | консоліду́єтеся, консоліду́єтесь |
3 особа | консоліду́ється | консоліду́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
консоліду́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | консолідува́вся, консолідува́всь | консолідува́лися, консолідува́лись |
жін. р. | консолідува́лася, консолідува́лась | |
сер. р. | консолідува́лося, консолідува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
консолідува́вшись |