| консолідува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | консолідува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | консоліду́ймо | |
| 2 особа | консоліду́й | консоліду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | консолідува́тиму | консолідува́тимемо, консолідува́тимем |
| 2 особа | консолідува́тимеш | консолідува́тимете |
| 3 особа | консолідува́тиме | консолідува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | консоліду́ю | консоліду́ємо, консоліду́єм |
| 2 особа | консоліду́єш | консоліду́єте |
| 3 особа | консоліду́є | консоліду́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| консоліду́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | консолідува́в | консолідува́ли |
| жін. р. | консолідува́ла | |
| сер. р. | консолідува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| консолідо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| консолідо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| консолідува́вши | ||