консорти́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | консорти́вний | консорти́вна | консорти́вне | консорти́вні |
родовий | консорти́вного | консорти́вної | консорти́вного | консорти́вних |
давальний | консорти́вному | консорти́вній | консорти́вному | консорти́вним |
знахідний | консорти́вний | консорти́вну | консорти́вне | консорти́вні |
орудний | консорти́вним | консорти́вною | консорти́вним | консорти́вними |
місцевий | на/у консорти́вному, консорти́внім | на/у консорти́вній | на/у консорти́вному, консорти́внім | на/у консорти́вних |