конспіраці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | конспіраці́йний | конспіраці́йна | конспіраці́йне | конспіраці́йні |
родовий | конспіраці́йного | конспіраці́йної | конспіраці́йного | конспіраці́йних |
давальний | конспіраці́йному | конспіраці́йній | конспіраці́йному | конспіраці́йним |
знахідний | конспіраці́йний | конспіраці́йну | конспіраці́йне | конспіраці́йні |
орудний | конспіраці́йним | конспіраці́йною | конспіраці́йним | конспіраці́йними |
місцевий | на/у конспіраці́йному, конспіраці́йнім | на/у конспіраці́йній | на/у конспіраці́йному, конспіраці́йнім | на/у конспіраці́йних |