конспірологі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | конспірологі́чний | конспірологі́чна | конспірологі́чне | конспірологі́чні |
родовий | конспірологі́чного | конспірологі́чної | конспірологі́чного | конспірологі́чних |
давальний | конспірологі́чному | конспірологі́чній | конспірологі́чному | конспірологі́чним |
знахідний | конспірологі́чний, конспірологі́чного | конспірологі́чну | конспірологі́чне | конспірологі́чні, конспірологі́чних |
орудний | конспірологі́чним | конспірологі́чною | конспірологі́чним | конспірологі́чними |
місцевий | на/у конспірологі́чному, конспірологі́чнім | на/у конспірологі́чній | на/у конспірологі́чному, конспірологі́чнім | на/у конспірологі́чних |