| Конста́нціїн – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | Конста́нціїн | Конста́нціїна | Конста́нціїне | Конста́нціїні |
| родовий | Конста́нціїного | Конста́нціїної | Конста́нціїного | Конста́нціїних |
| давальний | Конста́нціїному | Конста́нціїній | Конста́нціїному | Конста́нціїним |
| знахідний | Конста́нціїн, Конста́нціїного | Конста́нціїну | Конста́нціїне | Конста́нціїні, Конста́нціїних |
| орудний | Конста́нціїним | Конста́нціїною | Конста́нціїним | Конста́нціїними |
| місцевий | на/у Конста́нціїному, Конста́нціїнім | на/у Конста́нціїній | на/у Конста́нціїному, Конста́нціїнім | на/у Конста́нціїних |