| констато́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | констато́ваний | констато́вана | констато́ване | констато́вані |
| родовий | констато́ваного | констато́ваної | констато́ваного | констато́ваних |
| давальний | констато́ваному | констато́ваній | констато́ваному | констато́ваним |
| знахідний | констато́ваний | констато́вану | констато́ване | констато́вані |
| орудний | констато́ваним | констато́ваною | констато́ваним | констато́ваними |
| місцевий | на/у констато́ваному, констато́ванім | на/у констато́ваній | на/у констато́ваному, констато́ванім | на/у констато́ваних |