| кон’юнкти́в – іменник чоловічого роду | ||
| (умовний спосіб дієслова) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кон’юнкти́в | кон’юнкти́ви |
| родовий | кон’юнкти́ва | кон’юнкти́вів |
| давальний | кон’юнкти́ву, кон’юнкти́вові | кон’юнкти́вам |
| знахідний | кон’юнкти́в | кон’юнкти́ви |
| орудний | кон’юнкти́вом | кон’юнкти́вами |
| місцевий | на/у кон’юнкти́ві | на/у кон’юнкти́вах |
| кличний | кон’юнкти́ве* | кон’юнкти́ви* |