| копи́льник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (той, хто складає в копи сіно або скошений хліб) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | копи́льник | копи́льники |
| родовий | копи́льника | копи́льників |
| давальний | копи́льникові, копи́льнику | копи́льникам |
| знахідний | копи́льника | копи́льників |
| орудний | копи́льником | копи́льниками |
| місцевий | на/у копи́льникові, копи́льнику | на/у копи́льниках |
| кличний | копи́льнику | копи́льники |
| [рідко] |