| ко́тний – прикметник | ||||
| (призначений для кочення) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ко́тний | ко́тна | ко́тне | ко́тні |
| родовий | ко́тного | ко́тної | ко́тного | ко́тних |
| давальний | ко́тному | ко́тній | ко́тному | ко́тним |
| знахідний | ко́тний | ко́тну | ко́тне | ко́тні |
| орудний | ко́тним | ко́тною | ко́тним | ко́тними |
| місцевий | на/у ко́тному, ко́тнім | на/у ко́тній | на/у ко́тному, ко́тнім | на/у ко́тних |
| [спец.] | ||||