| коч – іменник чоловічого роду | ||
| (різновид коляски, фаетона) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | коч | ко́чі |
| родовий | ко́ча | ко́чів |
| давальний | ко́чу, ко́чеві | ко́чам |
| знахідний | коч | ко́чі |
| орудний | ко́чем | ко́чами |
| місцевий | на/у ко́чі, ко́чу | на/у ко́чах |
| кличний | ко́чу* | ко́чі* |
| [арх.] |