крута́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
(крутій) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | крута́р | крутарі́ |
родовий | крутаря́ | крутарі́в |
давальний | крутаре́ві, крутарю́ | крутаря́м |
знахідний | крутаря́ | крутарі́в |
орудний | крутаре́м | крутаря́ми |
місцевий | на/у крутаре́ві, крутарю́, крутарі́ | на/у крутаря́х |
кличний | крута́рю | крутарі́ |
[діал.] |