крути́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | крути́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | круті́мо, круті́м | |
2 особа | крути́ | круті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | крути́тиму | крути́тимемо, крути́тимем |
2 особа | крути́тимеш | крути́тимете |
3 особа | крути́тиме | крути́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | кручу́ | кру́тимо, кру́тим |
2 особа | кру́тиш | кру́тите |
3 особа | кру́тить | кру́тять |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
кру́тячи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | крути́в | крути́ли |
жін. р. | крути́ла | |
сер. р. | крути́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
кру́чений | ||
Безособова форма | ||
кру́чено | ||
Дієприслівник | ||
крути́вши |