крутли́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | крутли́вий | крутли́ва | крутли́ве | крутли́ві |
родовий | крутли́вого | крутли́вої | крутли́вого | крутли́вих |
давальний | крутли́вому | крутли́вій | крутли́вому | крутли́вим |
знахідний | крутли́вий, крутли́вого | крутли́ву | крутли́ве | крутли́ві, крутли́вих |
орудний | крутли́вим | крутли́вою | крутли́вим | крутли́вими |
місцевий | на/у крутли́вому, крутли́вім | на/у крутли́вій | на/у крутли́вому, крутли́вім | на/у крутли́вих |