крутода́хий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | крутода́хий | крутода́ха | крутода́хе | крутода́хі |
родовий | крутода́хого | крутода́хої | крутода́хого | крутода́хих |
давальний | крутода́хому | крутода́хій | крутода́хому | крутода́хим |
знахідний | крутода́хий, крутода́хого | крутода́ху | крутода́хе | крутода́хі, крутода́хих |
орудний | крутода́хим | крутода́хою | крутода́хим | крутода́хими |
місцевий | на/у крутода́хому, крутода́хім | на/у крутода́хій | на/у крутода́хому, крутода́хім | на/у крутода́хих |