круторо́гий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | круторо́гий | круторо́га | круторо́ге | круторо́гі |
родовий | круторо́гого | круторо́гої | круторо́гого | круторо́гих |
давальний | круторо́гому | круторо́гій | круторо́гому | круторо́гим |
знахідний | круторо́гий, круторо́гого | круторо́гу | круторо́ге | круторо́гі, круторо́гих |
орудний | круторо́гим | круторо́гою | круторо́гим | круторо́гими |
місцевий | на/у круторо́гому, круторо́гім | на/у круторо́гій | на/у круторо́гому, круторо́гім | на/у круторо́гих |