крутоя́рий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | крутоя́рий | крутоя́ра | крутоя́ре | крутоя́рі |
родовий | крутоя́рого | крутоя́рої | крутоя́рого | крутоя́рих |
давальний | крутоя́рому | крутоя́рій | крутоя́рому | крутоя́рим |
знахідний | крутоя́рий | крутоя́ру | крутоя́ре | крутоя́рі |
орудний | крутоя́рим | крутоя́рою | крутоя́рим | крутоя́рими |
місцевий | на/у крутоя́рому, крутоя́рім | на/у крутоя́рій | на/у крутоя́рому, крутоя́рім | на/у крутоя́рих |