| крутува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | крутува́тий | крутува́та | крутува́те | крутува́ті |
| родовий | крутува́того | крутува́тої | крутува́того | крутува́тих |
| давальний | крутува́тому | крутува́тій | крутува́тому | крутува́тим |
| знахідний | крутува́тий, крутува́того | крутува́ту | крутува́те | крутува́ті, крутува́тих |
| орудний | крутува́тим | крутува́тою | крутува́тим | крутува́тими |
| місцевий | на/у крутува́тому, крутува́тім | на/у крутува́тій | на/у крутува́тому, крутува́тім | на/у крутува́тих |