| кручува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кручува́тий | кручува́та | кручува́те | кручува́ті |
| родовий | кручува́того | кручува́тої | кручува́того | кручува́тих |
| давальний | кручува́тому | кручува́тій | кручува́тому | кручува́тим |
| знахідний | кручува́тий | кручува́ту | кручува́те | кручува́ті |
| орудний | кручува́тим | кручува́тою | кручува́тим | кручува́тими |
| місцевий | на/у кручува́тому, кручува́тім | на/у кручува́тій | на/у кручува́тому, кручува́тім | на/у кручува́тих |