крючкува́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | крючкува́тий | крючкува́та | крючкува́те | крючкува́ті |
родовий | крючкува́того | крючкува́тої | крючкува́того | крючкува́тих |
давальний | крючкува́тому | крючкува́тій | крючкува́тому | крючкува́тим |
знахідний | крючкува́тий, крючкува́того | крючкува́ту | крючкува́те | крючкува́ті, крючкува́тих |
орудний | крючкува́тим | крючкува́тою | крючкува́тим | крючкува́тими |
місцевий | на/у крючкува́тому, крючкува́тім | на/у крючкува́тій | на/у крючкува́тому, крючкува́тім | на/у крючкува́тих |