| кря́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | кря́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | кря́кнімо, кря́кнім | |
| 2 особа | кря́кни | кря́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кря́кну | кря́кнемо, кря́кнем |
| 2 особа | кря́кнеш | кря́кнете |
| 3 особа | кря́кне | кря́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | кря́кнув | кря́кнули |
| жін.р. | кря́кнула | |
| сер.р. | кря́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| кря́кнувши | ||