ку́блицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ку́блицький | ку́блицька | ку́блицьке | ку́блицькі |
родовий | ку́блицького | ку́блицької | ку́блицького | ку́блицьких |
давальний | ку́блицькому | ку́блицькій | ку́блицькому | ку́блицьким |
знахідний | ку́блицький, ку́блицького | ку́блицьку | ку́блицьке | ку́блицькі, ку́блицьких |
орудний | ку́блицьким | ку́блицькою | ку́блицьким | ку́блицькими |
місцевий | на/у ку́блицькому, ку́блицькім | на/у ку́блицькій | на/у ку́блицькому, ку́блицькім | на/у ку́блицьких |