кубови́й – прикметник | ||||
(від: ‘куб’) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кубови́й | кубова́ | кубове́ | кубові́ |
родовий | кубово́го | кубово́ї | кубово́го | кубови́х |
давальний | кубово́му | кубові́й | кубово́му | кубови́м |
знахідний | кубови́й | кубову́ | кубове́ | кубові́ |
орудний | кубови́м | кубово́ю | кубови́м | кубови́ми |
місцевий | на/у кубово́му, кубові́м | на/у кубові́й | на/у кубово́му, кубові́м | на/у кубови́х |