куве́рт – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | куве́рт | куве́рти |
родовий | куве́рта | куве́ртів |
давальний | куве́рту, куве́ртові | куве́ртам |
знахідний | куве́рт | куве́рти |
орудний | куве́ртом | куве́ртами |
місцевий | на/у куве́рті | на/у куве́ртах |
кличний | куве́рте* | куве́рти* |
[рідко] |