| куві́кати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | куві́кати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | куві́катиме | куві́катимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | куві́кає | куві́кають |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| куві́каючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | куві́кав | куві́кали |
| жін. р. | куві́кала | |
| сер. р. | куві́кало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| куві́кавши* | ||