| кудкуда́кати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | кудкуда́кати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | кудкуда́чмо, кудкуда́каймо | |
| 2 особа | кудкуда́ч, кудкуда́кай | кудкуда́чте, кудкуда́кайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кудкуда́катиму | кудкуда́катимемо, кудкуда́катимем |
| 2 особа | кудкуда́катимеш | кудкуда́катимете |
| 3 особа | кудкуда́катиме | кудкуда́катимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кудкуда́чу, кудкуда́каю | кудкуда́чемо, кудкуда́чем, кудкуда́каємо, кудкуда́каєм |
| 2 особа | кудкуда́чеш, кудкуда́каєш | кудкуда́чете, кудкуда́каєте |
| 3 особа | кудкуда́че, кудкуда́кає | кудкуда́чуть, кудкуда́кають |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | кудкуда́кав | кудкуда́кали |
| жін. р. | кудкуда́кала | |
| сер. р. | кудкуда́кало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| кудкуда́кавши | ||