| | |
| кудкуда́кати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кудкуда́кати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кудкуда́чмо, кудкуда́каймо |
| 2 особа | кудкуда́ч, кудкуда́кай | кудкуда́чте, кудкуда́кайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кудкуда́катиму | кудкуда́катимемо, кудкуда́катимем |
| 2 особа | кудкуда́катимеш | кудкуда́катимете |
| 3 особа | кудкуда́катиме | кудкуда́катимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кудкуда́чу, кудкуда́каю | кудкуда́чемо, кудкуда́чем, кудкуда́каємо, кудкуда́каєм |
| 2 особа | кудкуда́чеш, кудкуда́каєш | кудкуда́чете, кудкуда́каєте |
| 3 особа | кудкуда́че, кудкуда́кає | кудкуда́чуть, кудкуда́кають |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
|
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кудкуда́кав | кудкуда́кали |
| жін. р. | кудкуда́кала |
| сер. р. | кудкуда́кало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кудкуда́кавши |
