кудла́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кудла́тий | кудла́та | кудла́те | кудла́ті |
родовий | кудла́того | кудла́тої | кудла́того | кудла́тих |
давальний | кудла́тому | кудла́тій | кудла́тому | кудла́тим |
знахідний | кудла́тий, кудла́того | кудла́ту | кудла́те | кудла́ті, кудла́тих |
орудний | кудла́тим | кудла́тою | кудла́тим | кудла́тими |
місцевий | на/у кудла́тому, кудла́тім | на/у кудла́тій | на/у кудла́тому, кудла́тім | на/у кудла́тих |