ку́зницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ку́зницький | ку́зницька | ку́зницьке | ку́зницькі |
родовий | ку́зницького | ку́зницької | ку́зницького | ку́зницьких |
давальний | ку́зницькому | ку́зницькій | ку́зницькому | ку́зницьким |
знахідний | ку́зницький, ку́зницького | ку́зницьку | ку́зницьке | ку́зницькі, ку́зницьких |
орудний | ку́зницьким | ку́зницькою | ку́зницьким | ку́зницькими |
місцевий | на/у ку́зницькому, ку́зницькім | на/у ку́зницькій | на/у ку́зницькому, ку́зницькім | на/у ку́зницьких |