ку́зовни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ку́зовни́й | ку́зовна́ | ку́зовне́ | ку́зовні́ |
родовий | ку́зовно́го | ку́зовно́ї | ку́зовно́го | ку́зовни́х |
давальний | ку́зовно́му | ку́зовні́й | ку́зовно́му | ку́зовни́м |
знахідний | ку́зовни́й, ку́зовно́го | ку́зовну́ | ку́зовне́ | ку́зовні́, ку́зовни́х |
орудний | ку́зовни́м | ку́зовно́ю | ку́зовни́м | ку́зовни́ми |
місцевий | на/у ку́зовно́му, ку́зовні́м | на/у ку́зовні́й | на/у ку́зовно́му, ку́зовні́м | на/у ку́зовни́х |