| кукі́бний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кукі́бний | кукі́бна | кукі́бне | кукі́бні |
| родовий | кукі́бного | кукі́бної | кукі́бного | кукі́бних |
| давальний | кукі́бному | кукі́бній | кукі́бному | кукі́бним |
| знахідний | кукі́бний | кукі́бну | кукі́бне | кукі́бні |
| орудний | кукі́бним | кукі́бною | кукі́бним | кукі́бними |
| місцевий | на/у кукі́бному, кукі́бнім | на/у кукі́бній | на/у кукі́бному, кукі́бнім | на/у кукі́бних |