| кукі́бниця – іменник жіночого роду, істота | ||
| (дбайливиця) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кукі́бниця | кукі́бниці |
| родовий | кукі́бниці | кукі́бниць |
| давальний | кукі́бниці | кукі́бницям |
| знахідний | кукі́бницю | кукі́бниць |
| орудний | кукі́бницею | кукі́бницями |
| місцевий | на/у кукі́бниці | на/у кукі́бницях |
| кличний | кукі́бнице | кукі́бниці |
| [діал.] |