кулико́вицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кулико́вицький | кулико́вицька | кулико́вицьке | кулико́вицькі |
родовий | кулико́вицького | кулико́вицької | кулико́вицького | кулико́вицьких |
давальний | кулико́вицькому | кулико́вицькій | кулико́вицькому | кулико́вицьким |
знахідний | кулико́вицький, кулико́вицького | кулико́вицьку | кулико́вицьке | кулико́вицькі, кулико́вицьких |
орудний | кулико́вицьким | кулико́вицькою | кулико́вицьким | кулико́вицькими |
місцевий | на/у кулико́вицькому, кулико́вицькім | на/у кулико́вицькій | на/у кулико́вицькому, кулико́вицькім | на/у кулико́вицьких |