кулькови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кулькови́й | кулькова́ | кулькове́ | кулькові́ |
родовий | кульково́го | кульково́ї | кульково́го | кулькови́х |
давальний | кульково́му | кулькові́й | кульково́му | кулькови́м |
знахідний | кулькови́й | кулькову́ | кулькове́ | кулькові́ |
орудний | кулькови́м | кульково́ю | кулькови́м | кулькови́ми |
місцевий | на/у кульково́му, кулькові́м | на/у кулькові́й | на/у кульково́му, кулькові́м | на/у кулькови́х |