кульма́тицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кульма́тицький | кульма́тицька | кульма́тицьке | кульма́тицькі |
родовий | кульма́тицького | кульма́тицької | кульма́тицького | кульма́тицьких |
давальний | кульма́тицькому | кульма́тицькій | кульма́тицькому | кульма́тицьким |
знахідний | кульма́тицький, кульма́тицького | кульма́тицьку | кульма́тицьке | кульма́тицькі, кульма́тицьких |
орудний | кульма́тицьким | кульма́тицькою | кульма́тицьким | кульма́тицькими |
місцевий | на/у кульма́тицькому, кульма́тицькім | на/у кульма́тицькій | на/у кульма́тицькому, кульма́тицькім | на/у кульма́тицьких |