ку́льчицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ку́льчицький | ку́льчицька | ку́льчицьке | ку́льчицькі |
родовий | ку́льчицького | ку́льчицької | ку́льчицького | ку́льчицьких |
давальний | ку́льчицькому | ку́льчицькій | ку́льчицькому | ку́льчицьким |
знахідний | ку́льчицький, ку́льчицького | ку́льчицьку | ку́льчицьке | ку́льчицькі, ку́льчицьких |
орудний | ку́льчицьким | ку́льчицькою | ку́льчицьким | ку́льчицькими |
місцевий | на/у ку́льчицькому, ку́льчицькім | на/у ку́льчицькій | на/у ку́льчицькому, ку́льчицькім | на/у ку́льчицьких |